Пам’ятка для батьків з правового виховання

Дитина буде поважати права інших людей, якщо її права будуть поважаться, якщо вона сама буде складати правила поведінки і нести за них відповідальність.

  1. Коли порушуються права дитини?
    • Коли немає безпеки для її життя та здоров’я.
    • Коли її потреби ігноруються.
    • Коли по відношенню до дитини спостерігаються випадки насильства або приниження.
    • Коли порушується недоторканість дитини.
    • Коли дитину ізолюють.
    • Коли дитину залякують.
    • Коли вона не має права голосу у процесі прийняття важливого для сім’ї рішення.
    • Коли вона не може вільно висловлювати свої думки та почуття.
    • Коли її особисті речі не є недоторканими.
    • Коли її використовують у конфліктних ситуаціях з родичами.
    • Коли дитина стає свідком приниження гідності інших людей.
  2. Як реагує дитина на порушення її прав?
    • Їй стає важко спілкуватися з однолітками і дорослими (вона грубить, блазнює, б’ється, замикається в собі і т.д.)
    • Її турбує особиста безпека і любов до неї.
    • Вона часто буває в поганому настрої.
    • Може втекти з дому.
    • Може приймати наркотики або алкоголь.
    • Може робити спроби суїциду (замаху на своє життя).
  3. Де я можу дізнатись про права своїх дітей? До кого звернутися?
    • Педагогічні працівники та практичний психолог ліцею.
    • Служба у справах дітей Холмківської ТГ.
    • Загальна Декларація прав людини, прийнята Генеральною Асамблеєю ООН 10.12.1948 року.
    • Конвенція про права дитини прийнята Генеральною Асамблеєю ООН 20.02.1989 року.
  4. Що батьки можуть зробити для своєї дитини?
    • Пам’ятати що дитина – це окрема особистість, яка має свої власні почуття, бажання, думки, потреби, які потрібно поважати.
    • Забезпечити її фізичну безпеку. Впевнитись, що вона має телефони 101,102,103,104, імена та телефони близьких родичів, сусідів.
    • Навчити її казати „Ні”, навчити захищатися, вміти поводити себе безпечно.
    • Негайно припинити фізичну та словесну агресію по відношенню до неї та до інших людей.
    • Знайти час для щирої розмови з дитиною кожного дня. Ділитися з дитиною своїми почуттями та думками.
    • Пам’ятати про її вік та про те, що вона має особисті особливості.
    • Залучати її до обговорення тих сімейних проблем, які можуть бути для неї доступними.
    • Залучати дитину для створення сімейних правил.